Home

Реклама

Налаштувати
липень 2009   01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
numb1

Вітаю!

Posted on 2018.03.29 at 20:10
Два дзеркала, зустрівшись очі в очі, творять світ. Це спосіб бути і пізнати, відкритися, побачити, сказати і почути.
Тут світ, що віддзеркалився в мені. Заходьте — будьте другим дзеркалом чи світом, чи безліччю світів (як самі схочете чи як нам з вами вдасться :))

МОЇ ТЕҐИ ТУТ
(клікайте)

Внимание! Если вы ищете тексты на русском языке — выберите тег  "русский язык".
Если вы хотите почитать только стихи на русском языке — выберите тег  "мои стихи".
Если вы хотите посмотреть графические работы — выберите тег  "графіка". 



Валерій Шевчук

До 70-річчя Валерія Шевчука



..................
— Не чіпай того птаха, княже, — шепнув його дорадник, ловчий Жигмунд, — то в них священний птах.

Але Скиригайло вже пустив стрілу — голосно скрикнув челіга, змахнув кілька разів крильми і каменюкою впав на землю.

— Га-га-га! — сміявся Скиригайло, а з ним разом його воєводи. — Я, панове, прийшов сюди не для того, щоб шанувати їхні святощі, а щоб вони шанували святощі мої.

Видихнув із себе повітря, червоний од випитого і з´їденого, і відчув: ось він, край його безуму, кінець усім його нерозумним збродням. Цього разу, зрештою, він не так уже й багато накоїв: пополював на дівчат, його вояки підстрелили лише одного міщанина, ну, і цей птах, — не раз бувало, що розгулювався він сильніше.

— Все, — сказав, дивлячись на порожні довкільні вулиці. — Завтра їдемо на полювання, а по тому підемо до попів просити прощення.
читати далі )

Четвер з анти-Гоголем

А таки все в житті невипадково!
От чого мене раптом занесло на батьківщину Валерія Шевчука саме зараз, хоча збиралась я до Житомира вже не перший рік? І стаття М. Павлишина «Козаки в Ямайці», яку [info]gloria_ma згадала в коментах до «анти-Гоголівського» поста, невипадково знайшлась.
А, напевно, ще більш закономірно те, що задумалась я над цими збігами саме сьогодні:).

До 20 серпня — 70-річчя «анти-Гоголя», «метра постколоніальної української літератури» Валерія Шевчука — залишилось рівнесенько 7 тижнів.

І ось ця магічна цифра «7» викликала у мене бажання внести свій скромний внесок у святкування ювілею Валерія Олександровича. Тому кожного четверга до 20 серпня поститиму якійсь уривок з його творів. А також обіцяю піарити всі ваші інціативи щодо святкування.


читати все )

віслючок

Ну хто б міг подумати?!

Posted on 2009.06.26 at 20:24
Tags: ,
Тест на советскость от "КП" в Украине"
Ваш индекс
советскости: 70
Вы – бывший рабочий фабрики «Красный дубарь», у вас были празднования ленинских юбилеев, демонстрации в поддержку народов Африки и членские взносы. Мы ведь угадали, да?
 
Пройти тест!

Президенту України В.Ющенку
Голові Верховної Ради України В.Литвину
Прем’єр-міністру України Ю.Тимошенко
Генеральному Прокурору України О.Медведьку


Ми, громадяни України, вимагаємо чесного, об’єктивного і прозорого слідства по справі загибелі громадянина В.Олійника в інциденті, що трапився 16 червня 2009 року за участю народного депутата України В.Лозінського та керівників правоохоронних органів Голованіського району Кіровоградської області.

Нас глибоко непокоять і обурюють спроби фігурантів цієї справи, зокрема В.Лозінського, а також – окремих високопосадовців і Міністра МВС України Ю.Луценка сформувати упереджену картину та обставини цієї справи до завершення слідства, а також неприкритий тиск високопосадовців на хід слідства.

Ми сподіваємось, що живемо у правовій державі Україна, як це проголошено в Конституції України, в якій згідно статтям 24-28, “громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом” та “кожна людина має право на життя.” Нас обурюють цинічні спроби високопосадовців (зокрема нардепа від БЮТ В.Пилипенка) представити фігурантів цієї справи “героями”, гідними нагород, а громадянина В.Олійника “злочинцем”, гідним покарання, що суперечить статті 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості особи.

Випадок з громадянином В.Олійником ми розглядаємо, на жаль, як типовий для сучасної України, де панує нехтування законом та Конституцією, зневага до прав і свобод громадян, вибіркове застосування закону для “своїх” і “чужих”, а також повна безкарність високопосадовців, які живуть за своїми власними, зручними для них, “законами”, поза Конституцією, правом та людською мораллю.

Ми вимагаємо також прискорення прийняття Верховною Радою України нової редакції виборчого законодавства, яке б передбачало відкриті виборчі списки депутатів та реальні механізми їх підзвітності виборцям, зокрема через механізм відозви депутатів його виборцями.

Просимо всіх небайдужих громадян України, громадські та правозахисні організації підтримати ці вимоги та приєднатись своїми підписами до цього відкритого листа. Ми, громадяни України, обіцяємо всім нашим владцям та політикам жорсткий громадський контроль цих вимог, а у разі чергових спроб “заминання” справи В.Олійника, жорсткі громадянські акції “ЗА ПРАВОВУ УКРАЇНУ!” із залученням всіх небайдужих вітчизняних громадських сил та міжнародних правозахисних організацій. У разі невиконання цих вимог ми, громадяни України, залишаємо за собою право на проведення актів громадянської непокори, а також інших доступних громадянських засобів та акцій на захист наших прав, гарантованих Конституцією України.

Віктор Степаненко
Андрій Гончарук
Олег Бренько

Прохання приєднуватись небайдужих!!!


Підписатись можна тут

Олена Некора

Дивитись все )


Марко Павлишин

Ця стаття є спробою розглянути певні явища в сучасній українській літературі та культурі, які можна було б назвати постколоніальними й звернути увагу на трансформації, які відмежували їх від культурної системи, що панувала раніш. Слід відразу зазначити, що ми розрізнятимемо терміни "антиколоніальний" та "постколоніальний". Структури антиколоніалізму в культурі розглядатимуться тут як відлуння та віддзеркалення їхніх колоніальних попередників. Постколоніальне, натомість, вважатиметься наслідком деконструкції колоніалізму: наслідком розмаскування й розмонтування структур культурного колоніалізму і, рівночасно, їхнього продуктивного перевикористання.

Читати далі )

numb1

Ті, що несуть світло

Posted on 2009.06.15 at 18:28
Tags:

Олена Некора


Яценюк           Коновалюк


Ювілей Марії Заньковецької

Марія Заньковецька



По російських часописях надруковано звістку, що сього року українська артистка Заньковецька святкує 25-літній ювілей своєї артистичної діяльності. Хоч звістка ся показалася помилкою, бо 25-літній ювілей Заньковецької буде тільки в 1907 році, проте артистка 9 марця дістала більш 300 привітань з усіх країв України. Між іншим з Лубен нам пишуть, що тутешні українці принесли на телеграф привітання українською мовою, але телеграфіст відмовив приняти таку телеграму; написали по-французьки і в телеграмі висловили протест проти поводження урядовця — приняли!

С.Є.

Літературно-науковий вістник. — Львів, 1902. — т. 18. — С. 28.

Оптимістам

Ви думали, що наша доля
До нас прилине у квітках
Немов весна з ясного поля,
Що нам ввижається у снах, —

Даремно! Прийде наша воля
Немов поранений борець,
І на її змарнілім чолі
Побачать мученства вінець.

Уся в крові та воля буде,
По трупах прийде... І її
Ще будуть довго шарпать люде
Чужі, а гріш того — свої.

М. Чернявський

Вільна Україна. — Спб., 1906. — № 1—2. — С. 10.

Олена Некора



А я так і не подорослішала:)

P. S. В результаті цього дрібного хуліганства ніхто не постраждав — стіна в моїй квартирі (ніяк від мене шпалер не дочекається:)

віслючок

Ласкаво просимо:)

Posted on 2009.05.28 at 12:29
Tags:

Олена Некора


травень, 23... травень, 25...


Симон Петлюра



«...нав'язувати тут Вам мої власні думки було би непотрібним і недопустимим. Очевидна річ, що і в оцінці моєї персони Ви повинні бути правдивим: що було чи є в моїй особі, в моїй діяльності неґативне, те треба так і освітити, не замазувати, а на світло денне витягти. Коли Ви знайдете щось в моїй діяльності доброго слова варте, то і тут будьте вірним правді, своїй власній совісті. Не прибільшуйте, але і не зменшуйте. Залишайтеся вірним правді, як Ви її розумієте. Хочу тут тільки одне зазначити. Для мене почався вже суд історії. Я його не боюсь, бо маю в Бозі надію, що мене і мою діяльність пізніш краще і вірніше зрозуміють, як сучасники».

«Мене мало обходять сплітки, брехні, помиї, інсинуації, бо це та «леґуміна», яку мусить споживати кожний одповідальний діяч від «друзів» і «недрузів». Я певний, що правильність обраної мною лінії виправдає історія... У мене немає розчарування ні в нашому народі, бо він є такий, яким його зробили обставини, часом сильніші од нього, ні в його здатності до самостійного життя, бо ця здатність буде розвиватись і зміцняти його. Ситуація, в якій він опинився сьогодні, не є ні вічною, ні безнадійною. Змінити її до певної міри залежить і від напруження власних сил. Треба працювати над цим всім і кожному, — в міру його сил і можливостей».

С. Петлюра

Симон Петлюра
23(10 ст. ст.).05.1879 — 25.05.1926

Симон Петлюра

Фрагмент світлини 1918 р. з фондів Музею гетьманства



«Так доля хотіла, що зустрічалися ми не раз у трагічні часи Великого Зриву, що довелося нам співпрацювати. Усього було — і співакцій, і розходжень, зокрема у царині політичній, але тут хочу згадати не про політичного діяча, а лишень про людину».
Цими словами почав Всеволод Петрів свій «Вінець споминів у річницю смерти Симона Петлюри».

...Про нього завжди хочеться говорити, як Петрів, — «лишень про людину»... чи як Маланюк, почавши з «Головний Отаман», зірватись на «милий Симон Васильович».

Я вже збилася з рахунку, скільки разів за останній рік починала писати цей пост.
Починала і захлиналася... то невимовністю любові... то нездоланністю болю.
Читати все )

Кажуть добрі люди, що я «Московську вошу» необ´єктивно нарізала. Ну, вибачайте, якось не маю навичок вошей готувати, то може й справді не дуже вдалі шматки вийшли. Я чогось думала, здогадаєтесь, що зазвичай з вошами роблять. А ще наївно вважала, ніби дорослі люди розуміють, що на війні ніхто в білих рукавичках не ходить і фіялки не нюхає.
Та щоб не було «приховувань» і «одмазувань» — ось вам на додаток найкровожерніше петлюрівське писання: що дядько Семен закликав з вошами робити.


Читати далі )

І чого це стільки галасу довколо тої воші? Наче це дядько Семен її сам вигадав, а не московських «камітетчиків» наслухався. Ще скажіть, що вони про катєлок не розповідали.
Коротше, ось вам ця вошка на пробу нарізана — самі вирішуйте: чи бреше дядько Семен, чи «таваріщі». Я з цього приводу думку маю, але потримаю при собі.


МОСКОВСЬКА ВОША
оповідання дядька Семена про те, як московські воші їдять Україну та що з ними треба робити


(За виданням Петлюра С. Московська воша, — К., ПБП «Фотовідеосервіс», 1993. З передмовою доктора філологічних наук О. Білодіда)



Дядько Семен і дядько Лаврін погнали на ніч пасти коней. Стриножили їм ноги й пустили на луки. Самі ж, запаливши люльки, посідали одпочити. Слово за словом зав'язалася розмова між ними.

Дядько Лаврін скаржився на лихе життя.

— Не знаю, що й робити: як той «продналог» платити? Де я візьму грошей, щоб не приїхали описувати? А як не заплатю, небезпремінно прийдуть з повіта міліціонери і все, що в хаті, заберуть. Уже не тільки скотину забирають, а і жіноче шмаття та чоботи здирають. Чув, що в сусідньому селі минулого тижня вони виробляли?
читати все )

лірика

Київські магнолії

Posted on 2009.05.05 at 18:25
Tags:

Олена Некора

Дивитись все )


numb1
Posted on 2009.04.30 at 20:20
Tags:

Олена Некора


лірика

Плакати під дощем

Posted on 2009.04.27 at 18:46
Tags:
Плакати під дощем —
З болю створити райдугу.
Витікти врешті-решт
В твердь непрозорих сліз.

Плакати під дощем
Легко... І навіть радісно.
Без захисту парасоль.
До неба задерши ніс.

Плакати під дощем —
Це наче зовсім не плакати.
Просто з верхів´я мрій
Небом стікати вниз.

Попередні 20  

Реклама

Налаштувати